Киснева терапія відіграє життєво важливу роль у довгостроковому лікуванні таких хронічних захворювань, як легенева гіпертензія, фіброз легень та хронічна обструктивна хвороба легень. Однак багато пацієнтів не розуміють і думають, що киснева терапія – це просто вдихання кисню. Вони раніше не вдихали кисень і не відчували зайвого дискомфорту, часто відчувають сухість і незручність ніздрів під час вдихання кисню, відмовляються від кисневої терапії. Є пацієнти, які вдихають кисень тільки тоді, коли їм зручно, і швидкість вдихання кисню також регулюється самостійно. Сьогодні ми коротко познайомимося з застосуванням кисневої терапії при лікуванні хронічних обструктивних захворювань легень, таких як фіброз легень.
1. Що таке оксигенотерапія?
Киснева терапія має два шляхи. Одне стосується різноманітних заходів, які можуть підвищити концентрацію вдихуваного кисню (включаючи спеціальну кисневу терапію, наприклад ШВЛ та гіпербаричний кисень); Інший відноситься до методу збільшення концентрації кисню в дихальних шляхах під нормальним тиском через просту сполучну трубу. Як правило, оксигенотерапія відноситься до другого методу.
2. Роль оксигенотерапії
Киснева терапія може підвищити насичення крові киснем, тим самим покращуючи серцево-легеневу функцію пацієнтів, знижуючи в’язкість крові, посилюючи надходження кисню до серця та затримуючи розвиток захворювання. Тривала киснева терапія може виправити гіпоксемію у пацієнтів з хронічною гіпоксією. Пацієнти з легеневою гіпертензією можуть зменшити або повернути легеневу гіпертензію, підвищити артеріальний парціальний тиск кисню та концентрацію гемоглобіну, збільшити постачання тканин киснем, покращити роботу серця, мозку, печінки та нирок, покращити якість сну та зменшити виникнення аритмії вночі. Киснева терапія може не тільки збільшити здатність постачання киснем і коефіцієнт використання кисню під час тренування, зменшити труднощі з диханням у стані спокою, а й покращити задишку після тренування, затримуючи втому дихальних м’язів і покращуючи функцію діафрагми, а також покращуючи витривалість.
3. Оцінка оксигенотерапії при лікуванні фіброзу легенів
Функція легенів у пацієнтів з легеневим фіброзом знижується різним ступенем, не в змозі забезпечити потреби організму', що призводить до гіпоксії в організмі. Коли виникає гіпоксія, організм мобілізує функції поглинання кисню, транспортування кисню та резерву кисню. Часто уражається серце з компенсаторними механізмами, збільшенням серцевого викиду, прискоренням серцевого ритму та перерозподілом кровотоку. У цей час у пацієнта може не спостерігатися симптомів серцевої недостатності, але об’єктивно є прояви серцевої дисфункції. Якщо гіпоксія зберігається, ці компенсаторні ефекти обмежені і не можуть задовольнити потребу клітин в кисні, то структура серцевої тканини буде змінена, камера серця буде розширена, а шлуночок потовщений; в той же час кардіоміоцити, позаклітинний матрикс, мережа колагенових волокон тощо матимуть відповідний ефект. Вищезазначена зміна є процесом ремоделювання шлуночків. З плином часу патологічні зміни ремоделювання шлуночків все ще розвиваються, і неминуче виникне серцева недостатність. Відносна недостатність енергетичного забезпечення кардіоміоцитів і бар’єри утилізації енергії призводять до некрозу та фіброзу кардіоміоцитів, що призводить до зниження скоротливості міокарда та нездатності здійснювати відповідний ефект викиду. З цієї причини утворюється порочне коло і настає декомпенсація. Таким чином, діяльність пацієнтів з легеневим фіброзом повинна бути помірною, щоб запобігти розвитку серцевої недостатності у пацієнтів легкого ступеня або пацієнтів з прихованою серцевою недостатністю, спричиненої такими факторами, як ішемія та гіпоксія після перевтоми.
Щоб уникнути потенційної серцевої недостатності у пацієнтів з фіброзом легенів, необхідна рання інгаляція кисню з низьким потоком. Метою інгаляції кисню є підвищення насичення крові киснем, корекція гіпоксемії та забезпечення того, щоб клітини тканин отримували достатню кількість кисню для відновлення та підтримки своїх функцій. Пацієнтам, у яких насичення крові киснем після занять менше 90%, рекомендується приймати кисень під час занять.
Тому киснева терапія є дуже важливим методом лікування пацієнтів з легеневою гіпертензією, фіброзом легенів та ХОЗЛ. Пацієнти повинні змінити свої традиційні уявлення, усвідомити важливість кисневої терапії і, що ще важливіше, правильно приступити до кисневої терапії.